Історія села Новозлатопіль

Село Новозлатопіль – центр однойменної сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області. Розташоване за 25 км. на схід від міста Гуляйполе і за 125 км. на схід від міста Запоріжжя.

Восени 1845 року на береги степової річки Сухий Янчул приїхали переселенці з Вітебської, Могилівської та Волинської губерній. Це були євреї. Вони утворили тут поселення Новозлатопіль, що єврейською мовою означає нове «злате поле». Поселення спочатку називалося не селом, а Першою єврейською колонією.

Переселенці  були дуже зачаровані красою ковилового степу, що вирішили назвати село – Злате поле – Златопіль. Існує ще одне пояснення назви села: нібито один з населених пунктів, звідки були переселенці, мав назву Златопіль, тому і село назвали Новозлатопіль.

У 1885 році в Новозлатополі у 79 дворах мешкало 880 осіб. При балці Сухий Янчул працювала лавка, сільський приказ, дитячий приют. Синагога у Новозлатополі була збудована до 1917 року з червоної цегли, приміщення її збереглося і до сьогодні, у ньому тепер Будинок культури. Синагога мала балкон для жінок.

До 1895 року у селі не діяла жодна установа. Тут управляли сільський начальник, староста, урядник і поліцейський. У цьому ж році відкрили школу, в якій діти євреїв навчалися російською мовою. Пізніше запрацював фельдшерський пункт. 

У 1930 році дрібні колективні господарства об’єдналися в колгосп «Авангард». А за рік до цього Новозлатопіль став районним центром. Село швидко розвивалося. На його вулицях з’явилися гарні будинки. Відкрилися лікарня, дві школи (середня і семирічна), клуб, бібліотека, сільськогосподарський технікум. В оселях засяяла електрика. Поступово село заселяли жителі інших сусідніх сіл та хуторів.

У цьому ж році була створена Новозлатопільська машино – тракторна станція (МТС), яка обслуговувала колгоспи району. Пізніше (вересень 1953 року) МТС реорганізовують в ремонтно – технічну станцію (РТС), яка спеціалізувалася на ремонті тракторних двигунів.

У селі працював сирзавод, який спеціалізувався на виробництві голландського, російського та обезжиреного сиру для заводів плавлених сирків, бринзи. Спеціальні замовлення від Міноборони були на козеїн, який використовували у літакобудуванні. 

У 1941 році під час окупації у селі діяла підпільна група, яку очолював Костянтин Сафронович Чорний. До цієї групи належав Арчил Іванович Чучалашвілі. На честь цих героїв у селі названі вулиці.  Їхні могили постійно доглядають мешканці села та учні школи. Їх пам’ять вшановують на день визволення села та на День Перемоги.

За час тимчасової окупації фашисти вивезли до Німеччини тільки з території Новозлатопільської сільської ради 203 особи, в т.ч. з колгоспу «Авангард» - 22. Розстріляли у цьому колгоспі 42 особи. 

Звільнення від коричневої чуми прийшло до новозлатопільців 13 вересня 1943 року. Під час бою за село загинуло 34 воїни. Пізніше на їх честь спорудили пам’ятник у центрі села.

У лютому 1945 року Новозлатопільський район реорганізували і село Новозлатопіль відійшло до Гуляйпільського району. 

На 1 січня 1965 року до складу Новозлатопільської сільської ради входили села: Вишневе, Степне, Новоукраїнка, Веселе, Радянське, Вільне і Ягідне.

17 грудня 2004 року у селі Новозлатопіль відкрили православну церкву святої Варвари.

29 травня 2007 року у селі відкрили пам’ятник жертвам Голокосту «Новозлатопільська трагедія 1941 – 1943 рр.»

Зараз на базі сільської ради працює одне з найпотужніших сільськогосподарських товариств - товариство з обмеженою відповідальністю « Авангард», а також товариство з обмеженою відповідальністю « Ранкова зірка».

У селі Новозлатопіль діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дитячий садок, будинок культури, бібліотека, поштове відділення, кілька магазинів,  амбулаторія загальної практики сімейної медицини,  психіатрична лікарня.

У різні роки головою сільської ради були: Мобер, Блох, Александрович, Ушкац Меєр Вольфович, Пістун Анатолій Іванович, Голіздра Надія Захарівна, Іваненко Петро Іванович, Приліпко Олександр Андрійович, Урін Борис Мойсейович, Дігтяр Микола Михайлович, Жовніренко Григорій Петрович, Капшук Микола Іванович, Минка Микола Якович, Кривенко Валентина Василівна, Жовніренко Ігор Григорович, Біюн Володимир Володимирович, Капуста Анатолій Васильович.

Над Новозлатополем сходить сонце, провіщаючи погожий мирний день, 
то ж нехай таких днів буде, як зірок на небі у тихий вечірній час,
а краянам Миру, Добра і Щастя на многая літа…

Джерело: І.К.Кушніренко, В.І.Жилінський. Новозлатопіль: роки і долі – Запоріжжя: Дніпровський металург, 2009. – 244 с.